графа
ГРАФА́, и́, ж.
1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах.
У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В. Кучер);
У ті старі, давні часи на селах статистичної графи – народився – не заповняли (О. Ковінька);
* Образно. Уже моє життя в інвентарі розбите і розписане по графах (В. Стус).
2. Розділ тексту, рубрика.
Олексій Іванович .. узяв ручку й рішуче написав в графі “Діагноз”: Nihil [нічого] (Б. Антоненко-Давидович);
Я взяв із течки матеріал відділу культури. Це засвідчував підпис підполковника Непрокіна у відповідній графі на першій сторінці (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)