графекон
ГРАФЕКО́Н, а, ч.
Кінескоп з двома керованими пучками електронів, один з яких записує на пластинку телевізійне або радіолокаційне зображення, а другий зчитує його.
Графекон застосовують для перетворення зображення: радіолокаційного у телевізійне, з одного телевізійного стандарту на інший і т. ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)