Словник української мови у 20 томах

графекон

ГРАФЕКО́Н, а, ч.

Кінескоп з двома керованими пучками електронів, один з яких записує на пластинку телевізійне або радіолокаційне зображення, а другий зчитує його.

Графекон застосовують для перетворення зображення: радіолокаційного у телевізійне, з одного телевізійного стандарту на інший і т. ін. (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. графекон — -а, ч. Запам'ятовувальна електроннопроменева трубка з двома електронними променями для записування та зчитування електричних сигналів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. графекон — графеко́н (від грец. γράφω – пишу, записую і είκών – зображення, подоба) кінескоп з двома керованими пучками електронів, один з яких записує на пластину телевізійне або радіолокаційне зображення, а другий відтворює його (водночас або незалежно).  Словник іншомовних слів Мельничука