графема
ГРАФЕ́МА, и, ж., лінгв.
Одиниця писемної мови, що виступає в різних варіантах залежно від стилю письма, місця в даному слові чи реченні і відповідає фонемі в усній мові.
Своєрідно реалізується шрифтова варіантність графем на плакатах, оголошеннях, транспарантах, лозунгах (з наук. літ.);
Графемою може бути буква, буквосполучення, ієрогліф або його частина і т. ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)