гребінник —
гребі́нник іменник чоловічого роду рослина гребінни́к іменник чоловічого роду, істота людина, що виробляє гребінки, гребінці
Орфографічний словник української мови
гребінник —
I греб`інник-а, ч. Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. II гребінн`ик-а, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гребінник —
ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах
гребінник —
Гребінник, -ка м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка