гребінник

I греб`інник-а, ч.

Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових.

II гребінн`ик-а, ч.

Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. гребінник — гребі́нник іменник чоловічого роду рослина гребінни́к іменник чоловічого роду, істота людина, що виробляє гребінки, гребінці  Орфографічний словник української мови
2. гребінник — Гребі́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. гребінник — ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах
4. гребінник — Гребінник, -ка м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.  Словник української мови Грінченка