гребінник
I греб`інник-а, ч.
Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових.
II гребінн`ик-а, ч.
Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гребінник — гребі́нник іменник чоловічого роду рослина гребінни́к іменник чоловічого роду, істота людина, що виробляє гребінки, гребінці Орфографічний словник української мови
- гребінник — Гребі́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гребінник — ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- гребінник — Гребінник, -ка м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124. Словник української мови Грінченка