1. Орфографічний словник української мови

гребінник

гребі́нник

іменник чоловічого роду

рослина

гребінни́к

іменник чоловічого роду, істота

людина, що виробляє гребінки, гребінці

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребінник — I греб`інник-а, ч. Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. II гребінн`ик-а, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гребінник — Гребі́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гребінник — ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  4. гребінник — Гребінник, -ка м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124. Словник української мови Грінченка