1. Словник української мови Грінченка

гребінник

Гребінник, -ка

м.

1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у.

2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребінник — гребі́нник іменник чоловічого роду рослина гребінни́к іменник чоловічого роду, істота людина, що виробляє гребінки, гребінці Орфографічний словник української мови
  2. гребінник — I греб`інник-а, ч. Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. II гребінн`ик-а, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гребінник — Гребі́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гребінник — ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах