гребінник

Гребінник, -ка

м.

1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у.

2) = гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.

Значення в інших словниках

1. гребінник — гребі́нник іменник чоловічого роду рослина гребінни́к іменник чоловічого роду, істота людина, що виробляє гребінки, гребінці  Орфографічний словник української мови
2. гребінник — I греб`інник-а, ч. Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. II гребінн`ик-а, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гребінник — Гребі́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гребінник — ГРЕБІ́ННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. ГРЕБІННИ́К, а́, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах