гущавник

Гущавни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в

Значення в інших словниках

1. гущавник — -а, ч. Густі зарості, гущавина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гущавник — Гущавник, -ка м. = гущак. Вх. Зн. 13.  Словник української мови Грінченка