гущавник

Гущавни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гущавник — -а, ч. Густі зарості, гущавина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гущавник — Гущавник, -ка м. = гущак. Вх. Зн. 13. Словник української мови Грінченка