1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гущавник

гущавни́к

-а, ч.

Густі зарості, гущавина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гущавник — Гущавни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. гущавник — Гущавник, -ка м. = гущак. Вх. Зн. 13. Словник української мови Грінченка