гущавник Гущавник, -ка м. = гущак. Вх. Зн. 13. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me гущавина гущак Значення в інших словниках гущавник — -а, ч. Густі зарості, гущавина. Великий тлумачний словник сучасної мови гущавник — Гущавни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках гущавник — -а, ч. Густі зарості, гущавина. Великий тлумачний словник сучасної мови гущавник — Гущавни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)