дбайливість —
дбайли́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
дбайливість —
[дбайлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
дбайливість —
-вості, ж. Абстр. ім. до дбайливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дбайливість —
СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ.
Словник синонімів української мови
дбайливість —
ДБАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до дбайли́вий. І моя дрібна особа бувала предметом його [батька] дбайливості (Фр., IV, 1950, 190); Скрізь Турбай бачив зразковий порядок, чистоту й розумну дбайливість (Руд., Остання шабля, 1959, 112).
Словник української мови в 11 томах