Орфоепічний словник української мови

дбайливість

дбайли́вість

[дбайлив'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дбайливість — дбайли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дбайливість — -вості, ж. Абстр. ім. до дбайливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дбайливість — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ.  Словник синонімів української мови
  4. дбайливість — Дбайли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дбайливість — ДБАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до дбайли́вий. І моя дрібна особа бувала предметом його [батька] дбайливості (Фр., IV, 1950, 190); Скрізь Турбай бачив зразковий порядок, чистоту й розумну дбайливість (Руд., Остання шабля, 1959, 112).  Словник української мови в 11 томах