двоголовий

Двоголо́вий, -ва, -ве

Значення в інших словниках

1. двоголовий — двоголо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоголовий — -а, -е. Який має дві голови (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двоголовий — ДВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має дві голови (у 1 знач.). Двоголову гадюку піймали узбецькі колгоспники в одному з кишлаків поблизу Ташкента (Веч. Київ, 17.1 1968, 4); Зачаровано дивились [відпочиваючі] на Ельбрус.  Словник української мови в 11 томах