Значення в інших словниках
-
двоголосий —
двоголо́сий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
двоголосий —
ДВОГОЛОСИЙ, ДВОГОЛОСНИЙ – ДВОГОЛОСНИЙ Двоголосий, двоголосний. Який звучить двома голосами або співається на два голоси: двоголосий (двоголосний) хор. Двоголосний, лінгв. Який складається з двох голосних літер, що вимовляються як один склад.
Літературне слововживання
-
двоголосий —
-а, -е. Який звучить двома голосами або співається на два голоси.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двоголосий —
ДВОГОЛО́СИЙ, а, е. Який звучить двома голосами або співається на два голоси. Всі вони [твори] написані в двоголосому складі (Укр. муз. спадщ., 1940, 11); Старше покоління хвацьки, в надміру швидкому темпі, відспівало двоголосим хором: «Кинем об землю лихом, журбою» (Смолич, Мир.., 1958, 59).
Словник української мови в 11 томах