двоголосий
ДВОГОЛО́СИЙ, а, е. Який звучить двома голосами або співається на два голоси.
Всі вони [твори] написані в двоголосому складі (Укр. муз. спадщ., 1940, 11);
Старше покоління хвацьки, в надміру швидкому темпі, відспівало двоголосим хором: «Кинем об землю лихом, журбою» (Смолич, Мир.., 1958, 59).
Словник української мови (СУМ-11)