двоголосний
ДВОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що двоголо́сий.
Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово — після опанування мелодією (Мист., 6, 1958, 22).
Словник української мови (СУМ-11)ДВОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що двоголо́сий.
Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово — після опанування мелодією (Мист., 6, 1958, 22).
Словник української мови (СУМ-11)