двоголосно

ДВОГОЛО́СНО. Присл. до двоголо́сний.

Я для того чонгурі узяв, Щоб він чисто звучав у співця.. І щоб пісня зі струн моя Двоголосна лунала у світ (Нагн., Вибр., 1957, 304).

Значення в інших словниках

1. двоголосно — двоголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. двоголосно — Присл. до двоголосний.  Великий тлумачний словник сучасної мови