двоголосно
ДВОГОЛО́СНО. Присл. до двоголо́сний.
Я для того чонгурі узяв, Щоб він чисто звучав у співця.. І щоб пісня зі струн моя Двоголосна лунала у світ (Нагн., Вибр., 1957, 304).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоголосно — двоголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- двоголосно — Присл. до двоголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови