двоголосно

двоголо́сно

Присл. до двоголосний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоголосно — двоголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. двоголосно — ДВОГОЛО́СНО. Присл. до двоголо́сний. Я для того чонгурі узяв, Щоб він чисто звучав у співця.. І щоб пісня зі струн моя Двоголосна лунала у світ (Нагн., Вибр., 1957, 304). Словник української мови в 11 томах