1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двоголовий

Двоголо́вий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоголовий — двоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двоголовий — -а, -е. Який має дві голови (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двоголовий — ДВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має дві голови (у 1 знач.). Двоголову гадюку піймали узбецькі колгоспники в одному з кишлаків поблизу Ташкента (Веч. Київ, 17.1 1968, 4); Зачаровано дивились [відпочиваючі] на Ельбрус. Словник української мови в 11 томах