1. Орфографічний словник української мови

двоголовий

двоголо́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоголовий — -а, -е. Який має дві голови (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двоголовий — Двоголо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двоголовий — ДВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має дві голови (у 1 знач.). Двоголову гадюку піймали узбецькі колгоспники в одному з кишлаків поблизу Ташкента (Веч. Київ, 17.1 1968, 4); Зачаровано дивились [відпочиваючі] на Ельбрус. Словник української мови в 11 томах