двоїти —
ДВОЇ́ТИ (ділити надвоє), РОЗДВО́ЮВАТИ. — Док.: роздвої́ти. Доки ми будемо виховувати людей.. "по етапах"? Доки ми будемо двоїти поняття формування людської душі? (І. Муратов); Ця звістка роздвоїла страйкарів. Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи.
Словник синонімів української мови
двоїти —
ДВОЇ́ТИ, двою́, двої́ш, недок. 1. перех. Ділити надвоє; роздвоювати. Франко не двоїв себе на письменника і приватну людину (Письмен. зблизька, 1958, 41); — Доки ми будемо виховувати людей.. «по етапах?...
Словник української мови в 11 томах
двоїти —
Двоїти, двою, двоїш гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка