декретування —
декретува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
декретування —
-я, с. Дія за знач. декретувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декретування —
(англ. decree) проголошення постанов (законів), які доводяться до безпосередніх виконавців з метою їх безумовного використання.
Економічний словник
декретування —
ДЕКРЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. декретува́ти. *Образно. Від наївного декретування, від приписів і рецептів нам треба перейти до глибокого обгрунтування методу, який одночасно міг би бути і керівництвом до дії, тобто допомагав би писати книги (Рад. літ-во, 1, 1958, 18).
Словник української мови в 11 томах