Орфографічний словник української мови

декретування

декретува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. декретування — -я, с. Дія за знач. декретувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. декретування — (англ. decree) проголошення постанов (законів), які доводяться до безпосередніх виконавців з метою їх безумовного використання.  Економічний словник
  3. декретування — Декретува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. декретування — ДЕКРЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. декретува́ти. *Образно. Від наївного декретування, від приписів і рецептів нам треба перейти до глибокого обгрунтування методу, який одночасно міг би бути і керівництвом до дії, тобто допомагав би писати книги (Рад. літ-во, 1, 1958, 18).  Словник української мови в 11 томах