дечий

Де́чий, де́чия, де́чиє, де́чийого, де́чиєї, де́чийому, де́чиїй, з де́чиїм і де́ з чиїм

Значення в інших словниках

1. дечий — де́чий займенник  Орфографічний словник української мови
2. дечий — ДЕЧИЙ – ДЕ ЧИЙ Дечий, -його, займ. Чийсь. Де чий, присл. із займ. Ноги самі привели до річки. Поникав понад берегом, позаглядав, де чиї каюки стоять (О.Гончар).  Літературне слововживання
3. дечий — дечийого, займ. неознач. Чийсь, належний комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дечий — ДЕ́ЧИЙ, я, є (з прийм. де до чийо́го, де з чиї́м і т. ін.), займ. неознач. Невідомо кому належний, невідомо чий; чийсь. Вона його в музгурток, щоб на трубі грати вчився, а він їй: я вже вмію грати на всіх дверних замках і навіть на дечиїх нервах! (О.  Словник української мови у 20 томах