дечий

Де́чий, де́чия, де́чиє, де́чийого, де́чиєї, де́чийому, де́чиїй, з де́чиїм і де́ з чиїм

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дечий — де́чий займенник Орфографічний словник української мови
  2. дечий — ДЕЧИЙ – ДЕ ЧИЙ Дечий, -його, займ. Чийсь. Де чий, присл. із займ. Ноги самі привели до річки. Поникав понад берегом, позаглядав, де чиї каюки стоять (О.Гончар). Літературне слововживання
  3. дечий — дечийого, займ. неознач. Чийсь, належний комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дечий — ДЕ́ЧИЙ, я, є (з прийм. де до чийо́го, де з чиї́м і т. ін.), займ. неознач. Невідомо кому належний, невідомо чий; чийсь. Вона його в музгурток, щоб на трубі грати вчився, а він їй: я вже вмію грати на всіх дверних замках і навіть на дечиїх нервах! (О. Словник української мови у 20 томах