дечий
ДЕЧИЙ – ДЕ ЧИЙ
Дечий, -його, займ. Чийсь.
Де чий, присл. із займ. Ноги самі привели до річки. Поникав понад берегом, позаглядав, де чиї каюки стоять (О.Гончар).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дечий — де́чий займенник Орфографічний словник української мови
- дечий — дечийого, займ. неознач. Чийсь, належний комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дечий — ДЕ́ЧИЙ, я, є (з прийм. де до чийо́го, де з чиї́м і т. ін.), займ. неознач. Невідомо кому належний, невідомо чий; чийсь. Вона його в музгурток, щоб на трубі грати вчився, а він їй: я вже вмію грати на всіх дверних замках і навіть на дечиїх нервах! (О. Словник української мови у 20 томах
- дечий — Де́чий, де́чия, де́чиє, де́чийого, де́чиєї, де́чийому, де́чиїй, з де́чиїм і де́ з чиїм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)