дещо

ДЕЩО – ДЕ ЩО

Дещо. 1. р. дечого, займ. Небагато чого; щось; що-небудь таке, чого не хочуть називати. – Я дещо чула з її розмови (І.Нечуй-Левицький); Багато дечого ще плела куховарка (Панас Мирний); Я щось маю розпитати, Дещо розказати (Т.Шевченко). 2. присл. Трохи. її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (М.Стельмах).

Де що, присл. із займ. Вони їли і міркували, де що вигідніше продати (М.Коцюбинський); Де що було прибитого снігами та морозом задавленоговсе оживало, чепурилося, раділо (С.Васильченко); – Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович); Всі щедрі, як не знають, де що береться (Вас. Шевчук).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дещо — де́що займенник Орфографічний словник української мови
  2. дещо — зай., щонебудь, щось; не знати <�невідомо> що, хтозна-що; ПР. трохи. Словник синонімів Караванського
  3. дещо — дечого, дечим, займ. неознач. Небагато чого; що-небудь, щось. || Що-небудь таке, чого не хочуть називати. || у знач. присл. Те саме, що трохи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дещо — ДО́СИТЬ (якоюсь, деякою мірою), ДОВО́ЛІ, ДЕ́ЩО. Сигарета, здається, була досить вогкою, бо раз у раз гаснула (Ю. Андрухович); Всім спершу якось ніяково, а потім дуже весело стало. Почались доволі скоромні жарти, приказки, вигадки (В. Словник синонімів української мови
  5. дещо — Де́що, де́чого, де́чому, з де́чим і де́ з чим, в де́чому і де́ в чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дещо — ДЕ́ЩО, де́чого, де́чим (прийм. звичайно відокремлюють частку «де» від займенника «що» і стоять між ними), займ. неознач. Небагато чого; що-небудь, щось. На третій день Іванко лишився сам варити страву, а товариші пішли у ліс, щоб дечого роздобути (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  7. дещо — Дещо мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата. Словник української мови Грінченка