Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дженджуристий

Дженджури́стий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. дженджуристий — дженджури́стий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дженджуристий — Чепуристий, кокетливий, жевжикуватий, дженджикуватий; П. пустий, легковажний.  Словник синонімів Караванського
  3. дженджуристий — -а, -е, розм. Який кокетує своєю зовнішністю і одягом; пустий, легковажний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дженджуристий — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
  5. дженджуристий — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. дженджуристий — ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ, а, е, розм. Який кокетує своєю зовнішністю і одягом; пустий, легковажний. Цур тобі, пек тобі, яка дженджуриста: Я купив їй личман, ще хоче й намиста! (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
  7. дженджуристий — Дженджуристий, -а, -е Щеголеватый, кокетливый. Цур тобі, пек тобі, яка дженджуриста: я купив їй личман, ще хоче й намиста. Чуб. V. 105.  Словник української мови Грінченка