дженджик —
-а, ч., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дженджик —
див. легковажний
Словник синонімів Вусика
дженджик —
ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст.
Словник синонімів української мови
дженджик —
ДЖЕ́НДЖИК, а, ч., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік. — Чи я схожий на якогось там тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (Загреб., Шепіт, 1966, 206).
Словник української мови в 11 томах
дженджик —
Дженджик, -ка м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Словник української мови Грінченка