дженджик
дже́нджик
іменник чоловічого роду, істота
той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік)
розм.
Орфографічний словник української мовидже́нджик
іменник чоловічого роду, істота
той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік)
розм.
Орфографічний словник української мови