Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дзвінкість

Дзві́нкість, -кости, -кості, -кістю

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. дзвінкість — дзві́нкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дзвінкість — -кості, ж. Властивість за знач. дзвінкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзвінкість — ДЗВІ́НКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. дзвінки́й. Сам грудний резонатор неспроможний надати голосу тієї дзвінкості, свіжого й яскравого тембру, що зветься «металом» (Худ. чит.., 1955, 54); *Образно.  Словник української мови в 11 томах