Значення в інших словниках
-
диктатура —
диктату́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
диктатура —
Спосіб здійснення державної влади. Для диктатури характерним є безпосереднє застосування озброєної сили, обмеження прав та свобод.
Словник із соціальної роботи
-
диктатура —
[диектатура] -рие, д. і м. -р'і
Орфоепічний словник української мови
-
диктатура —
-и, ж. 1》 У Стародавньому Римі – повноваження, влада або період влади диктатора. 2》 Влада диктатора взагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диктатура —
Владарство, всевладство, див. тоталітаризм
Словник чужослів Павло Штепа
-
диктатура —
див. сваволя
Словник синонімів Вусика
-
диктатура —
диктату́ра (лат. dictatura – необмежена влада) 1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. 2. Влада диктатора.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
диктатура —
Форма автократичної влади, коли управління здійснює одна чи кілька осіб, котрі ліквідовують демократичні свободи.
Універсальний словник-енциклопедія
-
диктатура —
ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади).
Словник синонімів української мови
-
диктатура —
ДИКТАТУ́РА, и, ж. 1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Мик., І, 1957, 64).
Словник української мови в 11 томах