Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

диктура

Дикту́ра, -ри, -рі

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. диктура — -и, ж., діал. Те саме, що диктування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диктура — Диктура, -ри ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся.  Словник української мови Грінченка