диктура

дикту́ра

-и, ж., діал.

Те саме, що диктування.

Значення в інших словниках

1. диктура — Дикту́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. диктура — Диктура, -ри ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся.  Словник української мови Грінченка