Значення в інших словниках
-
дипломатичний —
дипломати́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
дипломатичний —
ДИПЛОМАТИЧНИЙ – ДИПЛОМАТСЬКИЙ Дипломатичний. Який стосується дипломатії; переносно – властивий дипломатові: дипломатичний корпус, дипломатичний кур’єр, дипломатичний прийом, дипломатичні переговори, дипломатична гра. Дипломатський.
Літературне слововживання
-
дипломатичний —
[диепломатичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
дипломатичний —
-а, -е. 1》 Стос. до дипломатії (у 1 знач.). Дипломатична пошта — один з видів зв'язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв'язків держав...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дипломатичний —
дипломати́чний той, що стосується дипломатії, властивий дипломатові; ¤ д. акт – письмовий текст, який вручається або надсилається органами зовнішніх зносин однієї держави органам зовнішніх зносин іншої держави; ¤...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дипломатичний —
ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О.
Словник синонімів української мови
-
дипломатичний —
ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до дипломатії (у 1 знач.). Росія ще з другої половини XVI ст. стала зав’язувати торговельні і дипломатичні зносини з Азією (Видатні вітч. географи.., 1954, 9); Хмельницький умілими дипломатичними переговорами 1649-1650 рр.
Словник української мови в 11 томах