дипломатичний
ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О. Довженко); Мобілізувавши свої дипломатичні здібності, Каргат скромно відповів: — Ні, я не вважаю це за компліменти (Ю. Шовкопляс); (Писар:) Кожний писар споконвік Політичний чоловік... (М. Кропивницький).
Словник синонімів української мови