Значення в інших словниках дитинонька — дити́нонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови дитинонька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дитинка. Великий тлумачний словник сучасної мови дитинонька — див. дитина Словник синонімів Вусика дитинонька — ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка. Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477). Словник української мови в 11 томах