дитинонька

дити́нонька

-и, ж., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до дитинка.

Значення в інших словниках

1. дитинонька — дити́нонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дитинонька — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. дитинонька — Дити́нонька, -ньки, -ньці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дитинонька — ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка. Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477).  Словник української мови в 11 томах