Орфографічний словник української мови

дитинонька

дити́нонька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дитинонька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дитинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дитинонька — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. дитинонька — Дити́нонька, -ньки, -ньці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дитинонька — ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка. Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477).  Словник української мови в 11 томах