Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дніти

Дні́ти, дні́є, дні́ло

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. дніти — дні́ти дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. дніти — Розвиднятися, світати, сіріти, ід. благословлятися на світ.  Словник синонімів Караванського
  3. дніти — дніє, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дніти — див. розвиднятися  Словник синонімів Вусика
  5. дніти — СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати.  Словник синонімів української мови
  6. дніти — ДНІ́ТИ, дні́є, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз’їхались вже, як дніло надворі (Н.-Лев., І, 1956, 322); На сході починало дніти (Гур., Наша молодість, 1949, 166).  Словник української мови в 11 томах
  7. дніти — Дніти, днів гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. Н. Вол. у. Іде козак од дівчини — починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка