Значення в інших словниках
-
добровільний —
доброві́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
добровільний —
-а, -е. 1》 Який здійснюється, діє і т. ін. з власного бажання, доброї волі, без насилля, примусу; прот. примусовий. 2》 Який утворюється, існує на основі самодіяльності мас, завдяки підтримці громадськості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
добровільний —
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?...
Словник синонімів української мови
-
добровільний —
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, діє і т. ін. з власного бажання, доброї волі, без насилля, примусу; протилежне примусовий. Ми хочемо добровільного союзу націй, — такого союзу, який не допускав би ніякого насильства однієї нації над одною..
Словник української мови в 11 томах
-
добровільний —
Добровільний, -а, -е Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Словник української мови Грінченка