добровільний
доброві́льний
-а, -е.
1》 Який здійснюється, діє і т. ін. з власного бажання, доброї волі, без насилля, примусу; прот. примусовий.
2》 Який утворюється, існує на основі самодіяльності мас, завдяки підтримці громадськості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови