Значення в інших словниках довгов’язий — ДОВГОВ’Я́ЗИЙ, а, е, розм. 1. З довгою шиєю; довгошиїй. 2. Те саме, що довготеле́сий. Довгов’язий німецький офіцер з сухим носом стояв уже за столом (Панч, В дорозі, 1959, 116). Словник української мови в 11 томах