Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

довголітній

Довголі́тній, -ня, -нє

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. довголітній — довголі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довголітній — -я, -є. Який триває багато років. || Який прожив багато років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довголітній — див. довгий; старий  Словник синонімів Вусика
  4. довголітній — БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А.  Словник синонімів української мови
  5. довголітній — ДОВГОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який триває багато років. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності (Фр., VI, 1951, 36); Колгосп після довголітнього відставання..  Словник української мови в 11 томах
  6. довголітній — Довголітній, -я, -є Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка