домінувати —
домінува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
домінувати —
Переважати, превалювати, мати перевагу, перевищувати числом, бути в більшості, г. торувати, с. ПАНУВАТИ, верховодити; -УЮЧИЙ, що -ує, найпоширеніший, найуживаніший, звиклий домінувати, завжди в більшості; (- рису) переважний, який переважає...
Словник синонімів Караванського
домінувати —
-ую, -уєш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домінувати —
домінува́ти (від лат. dominor – паную, володію) переважати, панувати, підноситися.
Словник іншомовних слів Мельничука
домінувати —
ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І.
Словник синонімів української мови
домінувати —
ДОМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму...
Словник української мови в 11 томах