домінувати

ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І. Багмут); Річинські пили з російськими офіцерами на відкритій веранді вечірній чай (до цієї пори вдома домінувала кава) (Ірина Вільде); В місті володарювала зима (Ю. Збанацький); Над степом владарювала чорна квітнева ніч (І. Цюпа); Щебече зяблича сім'я, І сиза горлиця воркує; Чудова ж пісня солов'я Над всіми співами царює (Я. Щоголів); (Єлизавета:) Невже немає справді місця в світі, Де б мир царив і де б цвіла любов (І. Кочерга); Десь рвуться снаряди, смерть царствує там (І. Нехода).

Значення в інших словниках

1. домінувати — домінува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. домінувати — Переважати, превалювати, мати перевагу, перевищувати числом, бути в більшості, г. торувати, с. ПАНУВАТИ, верховодити; -УЮЧИЙ, що -ує, найпоширеніший, найуживаніший, звиклий домінувати, завжди в більшості; (- рису) переважний, який переважає...  Словник синонімів Караванського
3. домінувати — -ую, -уєш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. домінувати — Горувати, вигорувати, загорувати, зігорувати, надгорувати, обгорувати, погорувати, угорувати, панувати, запановувати, запанувати, позапановувати, опановувати, опанувати, поопановувати, попановувати, попанувати, пропановувати, пропанувати, опановувати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. домінувати — домінува́ти (від лат. dominor – паную, володію) переважати, панувати, підноситися.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. домінувати — Домінува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. домінувати — ДОМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму...  Словник української мови в 11 томах